Шановні друзі !!! Вітаю Вас на своєму блозі! Дуже сподіваюсь, що ми подружимось. Приємного вам перегляду!!!

четверг, 10 марта 2011 г.

ВІЧНО ЖИВИЙ В ПАМ’ЯТІ НАРОДНІЙ

У літературі кожного народу, серед її великих творців, поети, імена яких оповиті невмирущою любов’ю і славою. Таким поетом українського народу є Тарас Шевченко. Він виступив як поет-новатор, приніс із собою в українську літературу "слово нове", новий світ поезії,неповторні образи, картини й барви, небачене раніше багатство й широчінь тем,ідей, мотивів, жанрових форм, вивів українську літературу на шлях реалізму йнародності. Справедливо Великого Кобзаря — народного мислителя та творця,вважають народним пророком. Не одне покоління українців формувало свійсвітогляд на його творах.
  9 березня, з нагоди річниці від дня народження славетного українського письменника, відбуваються заходи повшануванню пам’яті Тараса Шевченка.
 10 березня 1861 рокуШевченко помер. На кошти друзів 13 березня його поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі.





  Після того, як п'ятдесят вісім днів знаходився прах Т. Г. Шевченка в Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозвілу в квітні того ж року, перевезено в Україну і перепохованона Чернечій горі біля Канева.
  8 травня 1861 рокудомовина була викопана, перенесена через увесь Петербург до Московського (Миколаївського)вокзалу і залізницею потрапила до Москви.

Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитрівськ, Севськ, Глухів, Кролевець,Батурин, Ніжин, Носівку, Бровари до Києва. У Києві з Тарасом прощалися студенти, поети, багато киян. Була навіть думка, яку підтримували й родичі поета, поховати Т. Шевченка в Києві. Та Честахівський відстоював думку про поховання Кобзаря в Каневі, бо ще за життя він мріяв про: «тихе пристанище і спокій коло Канева».
  20 травня 1861 року на пароплаві «Кременчук» з Києва прах Шевченка потрапив до Канева. Дві доби домовина знаходилась в Успенському соборі, а 22 травня було відслужено в церкві панихиду, і прах віднесли на Чернечу гору. «Винесли гроб, поклали на козацький віз, накрили червоною китайкою. Замість волів впрягся люд хрещений, і повезли діти свого батька, що повернувся з далекого краю до свого дому» — згадував Григорій Честахівський. Туди ж перенесли дерев'яний хрест, який був встановлений на могилі.
 10 березня в нашій школі розпочалися Шевченківські дні .






Учні 5-11 кл. прийняли участь у виставці малюнків та плакатів , присвячених життю і творчості Великого Кобзаря

Комментариев нет:

Отправить комментарий